Адвокат з декларування недостовірної інформації

Через складне законодавство і постійні зміни у нормативно-правових актах, пов’язаних з декларуванням і протидією корупції, для надійного захисту у справах про умисне внесення до декларації недостовірної інформації важливо звернутися до адвоката. Він не тільки пояснить закони і юридичні наслідки порушення законодавства, але й допоможе уникнути помилок в декларації та відповідно – кримінальної відповідальності за статтею 366-2 ККУ.

Адвокат Віктор Легких спеціалізується суто на кримінальному праві та має досвід захисту у корупційних справах. Постійно відстежує зміни у законах і вивчає судову практику, що дозволяє розробляти ефективні стратегії захисту відповідно до конкретних обставин. Гарантує конфіденційність та забезпечує дотримання прав клієнта протягом розслідування і судового процесу. 

Як допоможе адвокат у справах про недостовірне декларування:

• правові консультації онлайн та офлайн – пояснення актуальних нормативно-правових актів, рекомендації щодо правильного заповнення декларації, внесення достовірної інформації про доходи, майно і фінансові зобов’язання, перевірка декларації на відповідність вимогам законодавства, розроблення плану дій для захисту клієнта;
• оцінювання ризиків і юридичних наслідків – виявлення помилок і неточностей в декларації, через які можуть виникнути питання у НАЗК, пошук законних способів усунення проблеми;
• підготовка документів – складання процесуальних документів, зокрема позовних заяв, клопотань, скарг і претензій, збирання доказів достовірності поданої у декларації інформації;
• супровід під час перевірок НАЗК – якщо декларація клієнта потрапить на перевірку, адвокат захищатиме його інтереси, консультуватиме щодо процедури, взаємодіятиме з представниками НАЗК від його імені;
• оскарження неправомірних дій правоохоронних органів – адвокат буде супроводжувати підзахисного на всіх етапах кримінального процесу, щоб попередити психологічний тиск, шантаж чи погрози з боку слідчих;
• захист у суді – адвокат захищатиме інтереси клієнта у справі про недостовірне декларування на всіх судових засіданнях;
• оскарження вироку суду – у разі ухвалення рішення про притягнення підзахисного до кримінальної відповідальності адвокат подаватиме апеляційну скаргу у порядку, встановленому законом.

Будь-яка незначна помилка у декларації може призвести до серйозних наслідків. Тому навіть за відсутності кримінального провадження бажано проконсультуватися з адвокатом щодо правил заповнення документу та можливих ризиків. Це допоможе уникнути кримінальної відповідальності та зайвого стресу. 

Щоб мінімізувати ризики та забезпечити надійний правовий захист у справі про декларування недостовірної інформації, звертайтесь до адвоката Віктора Легких у Києві та Київській області. 

Не намагайтесь самостійно розібратися у складних законах – отримайте професійну допомогу для підвищення шансів на успішний результат! Завдяки підтримці досвідченого адвоката ви зможете захиститися від тиску слідчих, зменшити юридичні наслідки та зберегти ділову репутацію. Для отримання консультації зателефонуйте або надішліть повідомлення у месенджер.

Декларування доходів і майна вимагає чесності і уважності, адже внесення неточних, неправдивих чи недостовірних даних за ст. 366-2 ККУ призводить до штрафів, заборони займатися певною діяльністю та навіть позбавлення волі.

Водночас припускатися помилок у декларації можуть і досвідчені посадові особи. Також досить часто трапляються технічні помилки, через які автоматична система визначає декларацію як ризиковану, що призводить до додаткових перевірок представниками НАЗК. Щоб уникнути проблем через ненавмисні дії, дотримуйтесь таких рекомендацій:

• ознайомтесь із нормами законодавства, роз’ясненнями і рекомендаціями Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо заповнення декларацій;
• відстежуйте зміни у законодавстві та завжди перевіряйте актуальність рекомендацій НАЗК перед внесенням даних до декларації;
• заздалегідь зберіть необхідну інформацію – довідки про доходи, дані про подарунки, виграші і грошові активи, банківські виписки, документи на рухоме і нерухоме майно, цінні папери, авторські права, документи про фінансові зобов’язання (кредити, іпотека, лізинг, аліменти та ін.), відомості про активи найближчих членів родини, зокрема дружини/чоловіка та дітей;
• будьте точними у датах, цінах, описі майна і джерел доходу, щоб не вказати недостовірні відомості у декларації;
• використовуйте тільки офіційний електронний реєстр декларацій – увійдіть в особистий кабінет через цифровий підпис, зберігайте чернетку декларації на випадок технічних несправностей;
• перевіряйте декларацію після її заповнення, звіряйте зазначену інформацію з документами;
• проконсультуйтесь з адвокатом – юрист, який спеціалізується на антикорупційному законодавстві, пояснить, як правильно заповнювати декларацію, що обов’язково потрібно вказати для виконання вимог та як уникнути можливих проблем.

Допомога адвоката особливо потрібна у складних ситуаціях, коли є велика кількість об’єктів декларування, майно чи банківські рахунки за кордоном, спільна власність з іншими членами родини, незвичні джерела прибутку тощо. 

Окрім цього, адвокат допоможе виправити помилки, уникнути кримінальної відповідальності або зменшити правові наслідки, якщо неправильно заповнена декларація і виникли проблеми. 

Прозорість у декларуванні мінімізує корупційні ризики, формує культуру доброчесності посадових осіб, запобігає зловживанню владою і незаконному збагаченню, підвищує довіру суспільства до органів державної влади та місцевого самоврядування. 

В Україні саме з метою боротьби з корупцією була запроваджена електронна система декларування. Основною вимогою до посадовців є внесення правдивої інформації. 

Недостовірні відомості в декларації – це неправдива чи неповна інформація про доходи і статки посадовця, яка відрізняється від справжніх даних на суму у розмірі понад 100 прожиткових мінімумів, та інформація, що не дозволяє ідентифікувати об’єкт декларування або члена родини суб’єкта декларування. Недостовірні дані можуть бути зазначені у будь-якому розділі декларації.

Що охоплює недостовірна інформація:

• менша сума доходів – зменшена заробітна плата, гонорари, відсотки за депозитом;
• занижена вартість нерухомості та іншого майна, цінних паперів;
• приховування майна, зокрема приватних будинків, земельних ділянок, квартир, транспортних засобів, витворів мистецтва, антикваріату, коштовностей, які за законом підлягають декларуванню;
• приховування грошових активів;
• відсутність інформації про особу, яка є членом сім’ї;
• приховування наявності кредитів, іпотеки, інших фінансових зобов’язань;
• невідповідність інформації щодо отримання доходу чи купівлі майна дійсним фактам;
• неповні дані про майно, наприклад, не зазначена площа чи адреса квартири;
• внесення суми прибутку без вказівки джерела доходу;
• заповнення не всіх розділів декларації.

Відповідальність за декларування недостовірної інформації залежить від суми розбіжностей між зазначеною у декларації інформацією і достовірними даними. 

Розмір недостовірних відомостей розраховується по всій декларації загалом, по кожному розділу декларації, коли вираховується загальна сума встановлених розбіжностей, та по кожному об’єкту, якщо було встановлено невідповідність у вартості чи у разі внесення об’єкта до декларації, наявність якого не була підтверджена під час перевірки. 

Висновок про наявність недостовірних відомостей виносять тоді, коли з’ясовано, що загальна сума виявлених розбіжностей у декларації перевищує 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на момент подання декларації. Якщо ж розмір невідповідностей менший за 150 НМДГ, то такі дані визначають як неточні. 

Якщо особа, яка за законом зобов’язана подавати декларацію, не задекларує свої доходи, це матиме для неї юридичні наслідки. Щоб зрозуміти, які саме, потрібно визначити, про яке правопорушення йдеться – про відсутність декларації чи несвоєчасне її подання.

За умисне неподання декларації особою, яка виконує функції держави чи місцевого самоврядування, загрожує кримінальна відповідальність за статтею 366-3 ККУ. Покарання можливе у вигляді штрафу розміром 2500-3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадських робіт до 240 годин, обмеження волі строком до двох років або ув’язнення на один рік із забороною обіймати визначені посади та займатися певною діяльністю.

Якщо ж посадова особа чи держслужбовець порушив терміни подання декларації, тоді загрожуватиме адміністративна відповідальність. Відповідно до ч. 1 статті 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачений штраф у розмірі 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А в ч. 2 цієї ж статті зазначено, що у разі відсутності повідомлення чи несвоєчасного повідомлення про зміни у майновому стані штраф буде більшим – від 100 до 200 НМДГ.

Також передбачена відповідальність за відсутність повних і достовірних даних у декларації, тобто якщо не задеклароване певне майно чи додаткові доходи або зазначені неправдиві суми. У такому разі особі загрожують адміністративні стягнення за ст. 172-6 КУпАП або серйозніше покарання за ст. 366-2 ККУ – громадські роботи, обмеження або позбавлення волі. 

Перед поданням декларації та у разі перевірки НАЗК після її подання потрібно проконсультуватися з адвокатом. Він з’ясує обставини і причини неподання декларації чи подання неповної інформації та допоможе довести відсутність умислу. Також адвокат правильно кваліфікує статтю, за якою клієнта може бути притягнуто до відповідальності, та розрахує суму штрафу, який загрожуватиме клієнту, згідно зі встановленим на той момент прожитковим мінімумом. 

Відповідно до Закону «Про запобігання корупції» в Україні декларувати доходи повинні особи, які уповноважені виконувати функції держави та місцевого самоврядування. Це обов’язок державних службовців, високопосадовців і працівників державних установ з адміністративними чи організаційно-розпорядчими функціями. За подання недостовірної інформації стаття 366-2 Кримінального кодексу України передбачає різні види покарання залежно від суми розбіжностей між задекларованими і достовірними даними та конкретних обставин.

Суб’єктами декларування є:

• вищі посадові особи: Президент, Прем’єр-міністр, міністри, Голова Верховної Ради, Генеральний прокурор, Голова НБУ;
• депутати;
• члени Антимонопольного комітету;
• уповноважені з прав людини та захисту державної мови;
• директор НАБУ, голова НАЗК та їхні заступники;
• секретар РНБО та його заступники;
• керівник Офісу Президента та його заступники;
• голова Національної поліції;
• судді, прокурори, слідчі;
• державні службовці категорії «А» та «Б»;
• керівники державних підприємств, установ і організацій;
• військові посадові особи;
• голови та члени ВЛК, МСЕК та інших медичних комісій;
• інші держслужбовці.

Декларацію потрібно подавати через офіційний сайт НАЗК. Дізнатися, чи є ви суб’єктом декларування, коли потрібно подавати декларацію і як правильно її заповнювати, щоб уникнути помилок, перевірок та проблем, можна на консультації з адвокатом.

Об’єктом такого злочину, як декларування недостовірної інформації, є суспільні відносини у сфері забезпечення належного виконання службових обов’язків особами, на яких покладено функції держави і місцевого самоврядування. Якщо говорити простими словами – це цінності та інтереси, на які посягає злочинна дія. Серед них:

• принципи прозорості та доброчесності державної служби;
• довіра суспільства до органів державної влади;
• ефективність фінансового контролю;
• запобігання незаконному збагаченню.

Отже, об’єктом злочину є суспільні відносини у сфері службової діяльності посадових осіб і держслужбовців та порядок подання декларацій.

За статтею 366-2 ККУ об’єктивною стороною злочину є внесення до декларації неправдивих або неточних відомостей особою, яка виконує функції держави. 

Основними ознаками злочинної дії є:

• подання декларації з недостовірною інформацією;
• внесення неправдивих даних з метою приховати майно і прибутки;
• невідповідність між задекларованими і достовірними даними на суму понад 750 прожиткових мінімумів.

Таким чином, об’єктивна сторона злочину полягає у свідомих активних злочинних діях.

Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення полягає у протиправних діях, вчинених з прямим умислом. Це означає, що посадовець усвідомлює, що порушує закон, але все одно вказує неправдиві дані, та розуміє, що йому загрожуватиме кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації і введення в оману контролюючих органів.

Тобто основною ознакою злочину є прямий умисел, що підкреслює свідомий характер неправомірних дій.

Водночас недбалість, необережність чи неуважність, що призвела до помилок в декларації, не підпадає під дію статті 366-2 ККУ. Це означає, що за неусвідомлене внесення недостовірних відомостей не передбачена кримінальна відповідальність.

Законом передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації. Вид покарання залежить від загальної суми розбіжностей між задекларованими і достовірними даними.

Адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП:

• якщо сума задекларованого майна відрізняється від достовірної інформації не більше, ніж на 750 прожиткових мінімумів, це тягне за собою штраф у розмірі від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Тобто адміністративне стягнення можливе лише за умови, якщо загальна сума розбіжностей не перевищує поріг у 750 прожиткових мінімумів. Якщо ж вона більша, настає кримінальна відповідальність.

Для ефективного захисту у справах про недостовірне декларування важлива судова практика. Ст. 366-2 КК України передбачає такі види покарання:

• ч. 1 – за умисне внесення недостовірної інформації, яка відрізняється від достовірної на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів, можливий штраф у розмірі 4000-6000 НМДГ, громадські роботи строком на 150-240 годин або обмеження волі протягом двох років із забороною обіймати відповідні посади та займатися відповідною діяльністю строком до трьох років;
• ч. 2 – за умисне внесення недостовірних даних, які відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів, передбачено штраф у розмірі 6000-8000 НМДГ, громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, обмеження або позбавлення волі строком до 2 років із забороною посідати визначені посади та займатися визначеною діяльністю строком до 3 років.

Окрім цього, недостовірне декларування призводить до звільнення з посади та втрати ділової репутації.

Оскільки українське законодавство щодо антикорупційних питань постійно змінюється, важливо консультуватися з юристом перед заповненням декларації, щоб дотриматися законів, строків та зменшити юридичні наслідки. А у разі виявлення невідповідностей і неточностей в декларації адвокат проаналізує ситуацію, оцінить ризики і перспективи та розробить ефективну стратегію захисту з огляду на закони і судові прецеденти.

Стаття 366-2 ККУ спрямована на боротьбу з корупцією та злочинами, пов’язаними з приховуванням доходів і статків. Охоплює умисне декларування неправдивих і неточних даних особою, яка виконує функції держави та місцевого самоврядування. Ця особа усвідомлює, що вносить недостовірну інформацію, за що передбачено відповідне покарання. 

Штраф за недостовірні дані в декларації може бути різним. Його розмір залежить від різниці між задекларованою і достовірною вартістю майна. 

Якщо сума становить менше 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, передбачено адміністративне стягнення у розмірі 4000-6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо ж сума більша, доведеться сплатити штраф у розмірі 6000-8000 НМДГ.

Щоб уникнути штрафу, потрібно виправити помилки у декларації протягом 30 днів з моменту її подання. Відповідно до закону виправлення можна зробити один раз, тому необхідно ретельно перевірити декларацію, щоб знайти пропущені розділи, всі неточності та інші недоліки. Після закінчення цього строку вносити зміни до декларації більше не дозволяється, але можна надіслати повідомлення про помилку і вказати причини її появи.

Декларації посадових осіб, держслужбовців та інших осіб, які підлягають декларуванню, перевіряє Національне агентство з питань запобігання корупції. Представники НАЗК контролюють своєчасність подання декларацій, перевіряють повноту, точність і достовірність поданої інформації, наявність конфлікту інтересів, ознак незаконного збагачення. 

Спочатку здійснюється автоматизована перевірка декларацій. Система порівнює задекларовану інформацію з даними державних реєстрів та позначає ті, у яких виявлено невідповідність, як ризиковані. Такі декларації додатково перевіряють уповноважені особи НАЗК. У разі виявлення розбіжностей декларанту загрожує адміністративна і кримінальна відповідальність за недостовірне декларування.

Як відбувається повна перевірка?

Оскільки НАЗК може не мати доступу до всіх даних, особливо якщо йдеться про криптовалюту, рахунки в іноземних банках чи майно за кордоном, уповноважена особа просить декларанта надати документи, які підтверджують достовірність зазначеної інформації, та дати пояснення про джерела надходжень. 

Підставою для повної перевірки декларації конкретного посадовця може бути також звернення громадян, повідомлення у ЗМІ, запит правоохоронних органів.

У разі виявлення ознак злочину НАЗК передає справу до НАБУ для подальшого розслідування.

Щоб уникнути помилок у декларації, бажано проконсультуватися з юристом, який спеціалізується на антикорупційному законодавстві. Адвокат Віктор Легких знається на кримінальному праві та має досвід роботи з правоохоронними органами у справах про корупційні правопорушення, тому докладно пояснить закони, особливості і правила декларування, щоб зменшити ризики. 

Якщо ж у декларації були зроблені помилки або було виявлено невідповідність, адвокат забезпечить надійний захист та допоможе зменшити відповідальність за неправдиві дані в декларації. Також за потреби супроводжуватиме клієнта під час перевірки, захищаючи його права і контролюючи законність дій представників НАЗК або слідчих. Щоб отримати консультацію онлайн чи офлайн у Києві та Київській області, зверніться до адвоката за телефоном або через форму зв’язку на сайті. Вартість консультації становить від 800 грн залежно від формату, тривалості та обсягу надання юридичної допомоги.