Адвокат зі зміни або скасування запобіжного заходу

Підозрювані і обвинувачені у скоєнні злочинів особи, яким було обрано запобіжний захід, та їхні адвокати мають право подавати клопотання до суду, щоб змінити обмеження на м’якші або домогтися скасування превентивних заходів. Зміна запобіжного заходу – це складна процедура, порядок якої чітко встановлений законом, тому для досягнення мети важливо долучити адвоката з кримінального права, який знається на усіх тонкощах кримінального процесу.

Найпростішим способом пошуку є інтернет. Потрібного вам фахівця можна також знайти у Єдиному реєстрі адвокатів або запитати друзів чи знайомих. 

Якщо вам потрібен досвідчений адвокат у Києві та Київській області, звертайтесь по допомогу до Віктора Легких. Адвокат має відповідну кваліфікацію та досвід в обранні, зміні, скасуванні та продовженні запобіжного заходу у різних кримінальних справах. Він є членом Національної асоціації адвокатів України, що важливо, оскільки за ст. 45 КПКУ захищати підозрюваних чи обвинувачених у злочинах не може юрист, інформація про якого не була внесена до Єдиного реєстру адвокатів.

У разі неправомірного запобіжного заходу, обраного безпідставно, з порушенням закону або занадто суворого, адвокат знайде аргументи, збере докази, підготує клопотання та допоможе домогтися його зміни. Для посилення правової позиції клієнта також вивчає і використовує судову практику. 

Довести, що підзахисний заслуговує на довіру, тому можна пом’якшити превентивні заходи, – ще одне завдання, яке здатний виконати досвідчений адвокат Київ. Зміна запобіжного заходу відбувається у встановлені законом строки, а отже потрібно звернутися по юридичну допомогу якнайшвидше, щоб не втрачати час. Для консультації телефонуйте за номером, вказаним на сайті, або заповніть відповідну форму онлайн.

Запобіжний захід – це певне обмеження прав обвинуваченого чи підозрюваного у злочині з метою забезпечення повного і об’єктивного розслідування, неупередженого судового розгляду та ухвалення судом справедливого рішення. 

А заміна запобіжного заходу передбачає судовий процес пом’якшення або посилення превентивних заходів, коли обраний запобіжний захід змінюють на інший. 

Клопотання про зміну або скасування запобіжного заходу подає адвокат, щоб захистити інтереси клієнта. Якщо ж підозрюваний чи обвинувачений порушує умови застосованого до нього запобіжного заходу або у справі з’являються нові обставини, невідомі слідству раніше, сторона обвинувачення може через суд вимагати зміни запобіжного заходу на суворіший.

Тобто суд розглядає клопотання, вивчає надані докази та ухвалює рішення, чи можна довіряти підозрюваному/обвинуваченому, чи є ризик втечі або знищення речових доказів, чи є потреба в обмеженні пересування конкретної особи.

Якщо особі повідомляють про підозру або висувають обвинувачення за певною статтею ККУ, на період розслідування до неї можуть застосувати запобіжний захід для обмеження її прав. Це робиться задля забезпечення виконання цією особою її процесуальних обов’язків та мінімізації ризиків під час слідчих дій.

Запобіжний захід застосовують з метою запобігання тиску на потерпілого або свідків, підробці документів, переховуванню підозрюваного чи обвинуваченого, знищенню доказів, вчиненню інших злочинів – тобто для перешкоджання будь-яким діям, які можуть завадити слідчим з’ясувати обставини кримінального правопорушення та встановити усіх винних. 

В Україні застосовують такі запобіжні заходи:

• особисте зобов’язання – підозрюваний чи обвинувачений погоджується виконувати покладені на нього обов’язки;
• особиста порука – це коли третя особа підтверджує, що обвинувачений/підозрюваний буде виконувати покладені на нього обов’язки;
• застава – внесення визначеної судом суми грошей як гарантію, що підозрюваний чи обвинувачений виконуватиме свої обов’язки;
• домашній арешт – зобов’язання підозрюваного чи обвинуваченого цілодобово або у певну частину доби перебувати у себе вдома та не виходити за межі свого житла;
• тримання під вартою – тимчасове позбавлення волі на період досудового розслідування.

Основний закон про запобіжні заходи – це Кримінальний процесуальний кодекс України. Відповідно до нього ініціювати застосування превентивних заходів можуть слідчий та прокурор – лише за наявності підстав. Рішення про застосування запобіжного заходу ухвалює суддя протягом 72 годин з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.

Така процедура передбачає певні обмеження та зобов’язання. Перелік цих правил встановлений законом та охоплює зокрема такі:

• прибуття за викликом до визначеного державного органу та службової особи;
• заборона виїзду без спеціального дозволу за межі населеного пункту, у якому особа проживає або зареєстрована;
• повідомлення про зміну місця проживання;
• заборона спілкуватися з іншими підозрюваними у справі чи з визначеними судом особами;
• лікування від алкогольної чи наркотичної залежності;
• заборона відвідувати визначені місця;
• носіння електронного засобу контролю.

Обмеження діють протягом строку дії запобіжного заходу, а це період – до двох місяців. Але цей строк суд може продовжити за клопотанням сторони обвинувачення.

Щоб застосувати до підозрюваного чи обвинуваченого домашній арешт та взяття під варту, слідчим необхідно довести суду наявність значних ризиків. А завданням адвоката є спростування зазначених ризиків. Це означає, що адвокат доводитиме, що підзахисний не буде переховуватися, знищувати докази чи чинити тиск на учасників процесу, щоб домогтися відмови у застосуванні превентивних засобів. Якщо ж це неможливо, докладатиме зусиль для обрання м’якшого запобіжного заходу, який буде прийнятним у конкретній справі.

Якщо підозрюваний (обвинувачений) або сторона захисту вважає незаконним обраний запобіжний захід – домашній арешт чи тримання під вартою, можна подати клопотання про його зміну на м’якший. 

Підстави для зміни запобіжного заходу:

• зібрали нові докази у справі – поява свідків, перекваліфікація дій підозрюваного тощо;
• змінилися обставини – необхідний догляд за членами родини, погіршення стану здоров’я;
• встановили психічне захворювання у підозрюваного/обвинуваченого;
• закінчився строк дії попереднього запобіжного заходу.

На рішення суду можуть також впливати інші чинники, як-от вік особи, наявність тяжких захворювань, кількість та вік дітей, відсутність судимості, місце роботи і дохід тощо.

У разі застосування тримання під вартою як запобіжного заходу після закінчення його дії і подання прокурором клопотання про його продовження суд зобов’язаний розглянути також інші превентивні заходи. Це означає, що підозрюваний чи обвинувачений має шанс змінити запобіжний захід на м’якший.

Проконсультуйтесь з адвокатом, щоб зрозуміти, які перспективи і ризики у вашій справі та чи можлива зміна запобіжного заходу за станом здоров’я або на інших підставах у вашому випадку. Для отримання консультації зателефонуйте за номером, вказаним на сайті, або заповніть форму зв’язку онлайн. Ви можете домовитися про розмову з адвокатом у зручному для вас форматі, зокрема дистанційно телефоном.

Судова практика свідчить, що досить часто до підозрюваних чи обвинувачених у кримінальних справах, де загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, застосовують такий запобіжний захід, як домашній арешт. Що це таке? Це обмеження свободи пересування особи, яке полягає у вимушеному перебуванні підозрюваного або обвинуваченого вдома із забороною виходити зі свого будинку чи квартири. Така умова може діяти цілодобово або впродовж певних годин доби. 

Домашній арешт можуть обрати за клопотанням прокурора зразу або ж домогтися такого запобіжного заходу замість тримання під вартою під час процедури заміни. У будь-якому разі адвокату потрібно довести відсутність ризиків, тобто переконати суд у тому, що підозрюваний/обвинувачений не буде перешкоджати слідству, не втручатиметься у процес розслідування чи судовий розгляд справи, а також не скоїть інший злочин, тому немає потреби ізолювати його від суспільства, а достатньо відпустити під домашній арешт.

Що треба зробити, щоб домогтися домашнього арешту:

• подати до суду клопотання про заміну запобіжного заходу, якщо було обрано тримання під вартою;
• підготувати і надати суду необхідні документи (медичні довідки, характеристики з місця роботи, підтвердження місця проживання, свідоцтва про народження дітей тощо);
• зібрати докази, щоб спростувати вказані стороною обвинувачення ризики;
• надати аргументи, що домашній арешт усуне зазначені ризики.

Адвокат може також просити суд про застосування електронних засобів контролю як додаткової гарантії, що підзахисний не втече. 

У разі попереднього обрання тримання під вартою адвокат може подати клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Підстави для скасування взяття під варту:

• зменшення або усунення ризиків – наприклад, допитано усіх свідків, вилучено важливі документи, зміна кваліфікації злочину тощо;
• зміна сімейного стану;
• поява захворювань, які загрожують життю, чи загалом суттєве погіршення стану здоров’я та потреба у спеціалізованому лікуванні.

Сторона захисту збиратиме докази, правильно складе клопотання про зміну запобіжного заходу та доводитиме у суді, що підзахисний не вчинив злочину і не має мотиву для втечі, що йому потрібно піклуватися про непрацездатних батьків або пройти тривале лікування або що тримання під вартою для нього є безпідставним та надто суворим. Тобто шукатиме аргументи та побудує стратегію захисту клієнта відповідно до конкретної ситуації та обставин кримінальної справи.

Запобіжні заходи відрізняються насамперед ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного або обвинуваченого у скоєнні злочину для забезпечення належної процесуальної поведінки та попередження перешкоджання слідству.

Кримінальний процесуальний кодекс визначає запобіжні заходи від м’якших до найсуворіших.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання

Це найм’якший запобіжний захід (ст. 179 КПК). Передбачає письмову згоду особи, якій повідомили про підозру чи висунули обвинувачення у вчиненні злочину, виконувати зобов’язання, покладені на неї судом. Перелік обов’язків надають особі під підпис з роз’ясненням юридичних наслідків за порушення правил.

Серед обов’язків можуть бути такі:

• прибувати за вимогою до уповноваженої службової особи;
• не виїжджати з населеного пункту, у якому мешкає підозрюваний чи обвинувачений;
• повідомляти про зміну місця проживання;
• знайти роботу;
• не спілкуватися з іншими учасниками процесу;
• не відвідувати визначені судом об’єкти і місця;
• віддати на зберігання до відповідних органів закордонний паспорт;
• носити електронний браслет;
• лікуватися від алкоголізму чи наркоманії.

За невиконання зобов’язань загрожує зміна запобіжного заходу на жорсткіший. Контролює дії підозрюваного чи обвинуваченого слідчий або прокурор.

• Особиста порука

Це письмове зобов’язання сторонньої особи, якій довіряє суд, стати поручителем. Така особа відповідальна за прибуття підозрюваного (обвинуваченого) за вимогою до відповідного органу та контролює виконання ним покладених на нього обов’язків.

Поручитель має право відмовитися від зобов’язань, але лише за умови відсутності порушень, за які він відповідальний. Якщо ж він не виконує свої зобов’язання, йому загрожує штраф.

Особиста порука як запобіжний захід (ст. 180 КПК), як свідчить судова практика, застосовується рідко, оскільки судді можуть не довіряти поручителям через відсутність важелів примусу та ефективних засобів впливу.

Домашній арешт

Якщо особа підозрюється або обвинувачується у скоєнні злочину, за який передбачене ув’язнення, до неї на етапі розслідування можуть застосувати домашній арешт як запобіжний захід (ст. 181 КПК). Він полягає в обмеженні пересування та ізоляції особи, але не за ґратами, а в домашніх умовах. Така ізоляція може бути цілодобовою або протягом встановленого часу, наприклад, вночі. 

Цей запобіжний захід застосовують на період до двох місяців, але за наявності підстав строк можуть продовжити до 6 місяців. Додатково дозволяється встановлення електронного браслету на особу. 

Для контролю працівники поліції можуть приходити додому до підозрюваного чи обвинуваченого, ставити йому певні запитання, щоб перевірити виконання ним покладених на нього обов’язків. 

Застава

Передбачає внесення визначеної судом суми коштів як гарантію виконання покладених на підозрюваного чи обвинуваченого обов’язків (ст. 182 КПК). Гроші перераховують на спеціальний рахунок. Якщо особа порушила умови застави, то внесені кошти переходять до державного бюджету, а прокурор може вимагати застосування до підозрюваного серйознішого запобіжного заходу, наприклад тримання під вартою.

Заставу може внести особисто підозрюваний чи обвинувачений або замість нього будь-яка інша фізична, а також юридична особа, крім державних організацій та комунальних установ. Водночас застава – запобіжний захід, що забороняє примус. Вносити кошти особа повинна добровільно, а отже вона має бути повністю дієздатною. 

Розмір застави розраховується з огляду на вид і обставини злочину, наявні ризики, сімейний та матеріальний стан підозрюваного/обвинуваченого. 

Тримання під вартою

Найсуворішим запобіжним заходом є арешт на час слідства. Застосовується до тих, кого підозрюють або обвинувачують у скоєнні злочину у справах, де є високі ризики вчинення нового злочину та створення перешкод для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення і винних осіб. 

Водночас законом встановлений перелік умов, за яких прокурор може вимагати обрання найсуворішого заходу процесуального примусу. У ст. 183 КПК вказано зокрема, що тримати під вартою на етапі розслідування можна раніше засуджених за скоєння злочинів осіб, які зараз підозрюються у вчиненні злочинів, де основне покарання передбачає позбавлення волі, або раніше не судимих осіб, яким загрожує до чи понад 5 років ув’язнення, але за наявності визначених законом підстав. 

Взяти підозрюваного чи обвинуваченого під варту можна лише за умови доведення прокурором наявних ризиків, які не здатен нівелювати жоден інший м’якший запобіжний захід. 

Строк дії взяття під варту зазвичай становить до 2 місяців, але може бути продовжений до 6 місяців або навіть до 1 року, якщо було вчинено тяжке кримінальне правопорушення. 

Заходи процесуального примусу обирають під час розслідування та судового розгляду кримінальної справи, щоб забезпечити ефективне правосуддя. На вибір того чи іншого запобіжного заходу впливає не тільки тяжкість злочину та ризик втечі, але й наявність судимостей, стан фізичного та психічного здоров’я підозрюваного чи обвинуваченого, його бажання співпрацювати зі слідством. Тому вагому роль у цій процедурі відіграє досвідчений адвокат, а саме – його вміння збирати докази, наводити аргументи та використовувати судову практику для надійного захисту клієнта. Тоді, коли на суді постає питання, який запобіжний захід застосувати – домашній арешт чи особисте зобов’язання, наприклад, – адвокат робить усе можливе, щоб домогтися для підзахисного менших обмежень та попередити порушення його прав.

Після закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного чи обвинуваченого не можуть автоматично взяти під варту. Таке рішення ухвалює виключно суд і лише за умови доведення наявності серйозних ризиків для слідства. 

Існує дві основні умови тримання особи під вартою після домашнього арешту:

• порушення домашнього арешту – якщо підозрюваний/обвинувачений не дотримується зобов’язань та порушує умови запобіжного заходу, наприклад, пішов з дому без дозволу, зняв електронний браслет, намагався залякати свідка тощо;
• нові обставини у кримінальному провадженні – поява нових доказів, що призводить до перекваліфікації дій підозрюваного та зміни статті ККУ на тяжчу або збільшення ризиків, зокрема втечі, знищення доказів чи скоєння іншого злочину.

У таких випадках прокурор подає клопотання про зміну запобіжного заходу на суворіший. 

Також особу, яка перебувала під домашнім арештом, можуть посадити у в’язницю на певний строк за застосованою статтею ККУ після завершення слідчих дій та ухвалення судом відповідного рішення, якщо буде доведено її вину у скоєнні злочину.

На етапі досудового розслідування та під час розгляду справи у суді обов’язково потрібен адвокат. Він захищатиме клієнта від неправомірних дій з боку слідчих і прокурорів, допоможе уникнути помилок, запобігти тиску і маніпуляціям, забезпечить справедливість процесу та докладатиме зусиль для зменшення негативних юридичних наслідків для підзахисного. Щоб проконсультуватися з питань зміни запобіжного заходу та отримати правову оцінку перспектив і ризиків у конкретній кримінальній справі, запишіться до адвоката через форму на сайті або за телефоном.

Зміна запобіжного заходу на домашній арешт або на інший, м’якший запобіжний захід можлива за рішенням суду. Для цього потрібно скласти і подати відповідне клопотання. Адвокат обґрунтує, чому перебування за ґратами є безпідставним і менших обмежень для підозрюваного (обвинуваченого) буде достатньо.

Судовий розгляд клопотання вимагає присутності підозрюваного чи обвинуваченого, прокурора та адвоката. Суддя вивчає докази та аргументи, аналізує, чи є підстави для зміни тримання під вартою на м’якший запобіжний захід, оцінює наявність ризиків, стан здоров’я особи та бере до уваги строк перебування за ґратами. Після цього робить висновок та ухвалює рішення, яке може полягати у задоволенні клопотання або у відмові. У разі звільнення з-під варти і переведення підозрюваного на домашній арешт суд визначає правила та обов’язки.

Але тут потрібно пам’ятати, що у разі порушення умов запобіжного заходу прокурор ініціює його зміну на більш тяжкий. Суд може задовольнити таке клопотання та обрати суворіший запобіжний захід. Тоді відбувається скасування домашнього арешту, а особа повертається під варту.

Запобіжний захід може бути скасований як на етапі досудового слідства, так і під час судового розгляду. Підставами для цього є:

• усунення ризиків;
• закриття кримінального провадження;
• скасування підозри та визнання обвинуваченого невинуватим;
• закінчення строку дії обраного запобіжного заходу, якщо прокурор не просив про його продовження;
• скасування ухвали про обрання запобіжного заходу через її незаконність.

Водночас у разі скасування запобіжного заходу кримінальну справу не закривають автоматично. Розслідування може тривати далі, просто припиняються обмеження, раніше застосовані щодо певної особи. 

Посилення запобіжного заходу передбачає перехід з м’якших обмежень на жорсткіші, наприклад, коли відбувається зміна домашнього арешту на тримання під вартою. Така процедура можлива, якщо обраний захід не дозволяє досягти мети, а саме – уникнути втечі підозрюваного, фальсифікації доказів, тиску на свідків чи потерпілих тощо.

Підстави для посилення превентивних заходів:

• порушення умов застосованого раніше запобіжного заходу;
• переховування від слідства;
• вчинення нового злочину;
• перекваліфікація дій підозрюваного чи обвинуваченого, застосування більш тяжкої статті ККУ;
• збільшення ризиків – поява нових доказів у справі не на користь підозрюваного.

Щоб уникнути зміни запобіжного заходу на взяття під варту, потрібно негайно звернутися по кваліфіковану юридичну допомогу. У разі обрання чи зміни заходів процесуального примусу за клопотанням сторони обвинувачення адвокат буде наводити докази відсутності зазначених ризиків чи порушень умов обраного запобіжного заходу. Стратегія захисту може будуватися на неправомірності перекваліфікування статті на тяжчу, а також на відсутності підстав тримати підозрюваного чи обвинуваченого за ґратами. 

Юридична підготовка та правильна поведінка підозрюваного або обвинуваченого дозволяють підвищити шанси на обрання м’якшого превентивного заходу. Адвокат надасть інструкції щодо того, як себе поводити зі слідчими, про що говорити, а про що краще мовчати, пояснить ваші права та обов’язки, розтлумачить закони і особливості процедури обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу.

А якщо до підозрюваного буде застосовано утримання за ґратами, адвокат вивчить відповідне рішення суду, з’ясує, чи усі обставини були враховані суддею, сформує доказову базу для подальшого оскарження ухвали про обрання запобіжного заходу, щоб домогтися пом’якшення обмежень або скасування превентивних заходів.

Процес зміни запобіжного заходу дозволяє пом’якшити або посилити обмеження для підозрюваного чи обвинуваченого у злочині – залежно від обставин справи. Для цього потрібно подати до суду клопотання у письмовій формі, де будуть зазначені нові факти, аргументи щодо відсутності ризиків та докази безпідставного обмеження свободи, якщо було обрано тримання під вартою чи домашній арешт як запобіжний захід.

Порядок зміни превентивних заходів:

• подання клопотання і необхідних документів;
• судовий розгляд – вивчення усіх обставин і оцінювання ризиків;
• ухвалення рішення.

Під час обрання запобіжного заходу відповідна ухвала суду повинна з’явитися не пізніше, ніж через 3 дні після затримання особи. У документі обов’язково зазначають термін дії обраного превентивного заходу. Якщо ж рішення не було ухвалене у визначений строк, підозрюваного зобов’язані звільнити з-під варти.  

Особливості зміни запобіжного заходу:

• відповідне рішення ухвалює тільки суд;
• змінити обраний запобіжний захід можна як на м’якший, так і на суворіший на будь-якому етапі кримінального провадження;
• наявність підстав для зміни запобіжного заходу – обов’язкова;
• можна продовжити запобіжний захід після закінчення терміну його дії;
• у разі незгоди з рішенням суду або неправомірності запобіжного заходу адвокат підозрюваного чи обвинуваченого може оскаржити ухвалу у встановленому законом порядку.

Наприклад, якщо підозрюваного відпустили під особисте зобов’язання, а він намагався втекти за кордон, йому можуть змінити засіб примусу на тримання під вартою. А у разі різкого погіршення стану здоров’я чи появи нового тяжкого захворювання, яке вимагає тривалого лікування, підозрюваного/обвинуваченого, навпаки, можуть звільнити з-під варти та перевести на нічний домашній арешт.

Основним завданням сторони обвинувачення у процедурі зміни запобіжного заходу є доведення наявності ризиків, а сторони захисту – їх відсутності. Чиї аргументи і докази будуть переконливішими, відповідно м’якший або суворіший запобіжний захід отримає підозрюваний/обвинувачений.

В ухвалі суду обов’язково вказано строк, на який обрано запобіжний захід, тому він припиняє діяти після закінчення зазначеного строку. Також запобіжний захід скасовується після закриття кримінального провадження або виправдання підозрюваного (обвинуваченого), тобто визнання його невинуватим у скоєнні злочину.

Обрати запобіжний захід можуть строком до 2 місяців, але прокурор має право вимагати його продовження. Тому зверніться до адвоката, щоб оцінити перспективи у конкретній кримінальній справі з огляду на обставини скоєння злочину, щоб дізнатися про специфіку розслідування у таких справах та скільки може тривати домашній арешт або тримання під вартою.

Для цього потрібно правильно підготувати і подати клопотання до суду з дотриманням процесуальних строків, а також надати докази відсутності або зменшення ризиків та аргументи, що домашній арешт є надмірним запобіжним заходом.

Що може вплинути на рішення суду:

• відсутність порушень умов домашнього арешту;
• завершення слідчих дій, через що зникли певні ризики;
• зміна сімейного стану або стану здоров’я;
• відсутність судимостей.

Після задоволення клопотання ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде скасована, тому підозрюваний чи обвинувачений зможе знову вільно пересуватися, але в межах покладених на нього обов’язків відповідно до умов, визначених особистим зобов’язанням. 

Щоб уникнути помилок та підвищити шанси на успішний результат під час процедури зміни запобіжного заходу, отримайте допомогу адвоката з кримінального права Віктора Легких. Адвокат збиратиме докази та знайде вагомі аргументи, щоб переконати суд у доцільності пом’якшення запобіжного заходу та відсутності ризиків. Допоможе захистити інтереси клієнта та попередити неправомірні дії з боку слідчих чи прокурорів. Для консультації дистанційно чи в офісі зателефонуйте за номером, вказаним на сайті, або заповніть відповідну форму зв’язку.

Вартість юридичних послуг залежатиме від особливостей кримінальної справи та обсягу робіт адвоката. Спочатку адвокат має вивчити матеріали справи та ознайомитись з усіма обставинами вчинення злочину, щоб оцінити перспективи і правові наслідки для клієнта та з’ясувати, чи були підстави для арешту підозрюваного, чи було би достатнім застосування м’якшого запобіжного заходу, наприклад, особистого зобов’язання. Після цього адвокат надасть рекомендації щодо захисту ваших інтересів та зміни запобіжного заходу. Ви також можете замовити послугу складання і подання відповідного клопотання або повного супроводу у кримінальній справі для надійного правового захисту, щоб уникнути відповідальності або домогтися зменшення покарання.

Орієнтовні ціни на послуги адвоката у Києві:

• консультація телефоном тривалістю 40 хв – 800 грн;
• консультація в офісі тривалістю до 1 години – 2000 грн;
• юридична допомога у конкретному питанні та комплексний правовий супровід – 4000 грн/год;
• термінове надання юридичних послуг із захисту прав підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочинів, тобто допомога у святкові, вихідні дні та у неробочий час з 20:00 до 08:00 – 8000 грн/год.

Щоб отримати докладнішу інформацію щодо зміни запобіжного заходу та вартості юридичних послуг, зверніться до адвоката за телефоном або заповніть форму на сайті.