Юридичний захист у справах
про заподіяння шкоди здоров’ю

Заподіяння шкоди здоров’ю – це неправомірні умисні чи необережні дії, які призводять до втрати анатомічної цілісності тканин і органів, порушень фізіологічних функцій або появи проблем з психікою. Йдеться про будь-які ушкодження фізичного чи психічного здоров’я, які викликають біль і страждання, можуть стати причиною повної або часткової непрацездатності. Сюди належить як шкода, заподіяна внаслідок побиття, ударів, збройного нападу, отруєння тощо, так і шкода через службову недбалість, медичні помилки, перевищення самооборони.

Загалом поняття «заподіяння шкоди здоров’ю» охоплює низку кримінальних правопорушень, які відрізняються між собою формою вини, обставинами вчинення та ступенем тяжкості наслідків. Тому українське кримінальне законодавство передбачає відповідальність за тілесні ушкодження за різними статтями. Серед них найпоширенішими є ст. 121 ККУ, а також статті 122, 125, 128, 115, 119 Кримінального кодексу. 

Відповідно до обставин вчинення кримінального правопорушення та тяжкості тілесних ушкоджень відрізнятиметься і відповідальність. Ступінь тяжкості визначає судовий експерт після здійснення судово-медичної експертизи, а усі факти щодо злочину встановлюються під час досудового розслідування. Тому на цьому етапі необхідно отримати допомогу адвоката, який чудово знається на кримінальному законодавстві, вивчає судову практику та має досвід захисту обвинувачених у злочинах, пов’язаних із заподіянням шкоди здоров’ю.

Адвокат з’ясує усі обставини скоєного злочину, допоможе кваліфікувати статтю ККУ, за якою загрожуватиме покарання, та побудує ефективну стратегію захисту з огляду на доказову базу.

121 стаття Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за нанесення іншій людині тяжких ушкоджень. Але це не єдина стаття, яка визначає покарання за заподіяння шкоди здоров’ю. 

Будь-якій особі можна завдати такої шкоди:

• фізична шкода – це різноманітні тілесні ушкодження, серед яких рани, переломи, опіки, втрата органів, вирване волосся, вимушене переривання вагітності та інше;
• психічна шкода – це страждання, спричинені фізичним чи психічним впливом, які призводять до погіршення стосунків з оточуючими, асоціальної поведінки, втрати можливостей для реалізації бажань чи виконання обов’язків.

За ступенем тяжкості розрізняють тяжкі тілесні ушкодження, середньої тяжкості та легкі. Незалежно від характеру, тілесні ушкодження є посяганням на здоров’я іншої людини, за що передбачена кримінальна відповідальність.

Натомість заподіяння шкоди собі не є злочином, окрім випадків, коли йдеться про ухилення від військової служби через навмисне самоскалічення чи симуляцію хвороби. Для військовослужбовців у такому разі встановлюється покарання відповідно до ст. 409 ККУ.

Також не є злочином заподіяння шкоди здоров’ю особі у разі самооборони, якщо не були перевищені її межі. Тобто людина, яка захищалася під час нападу хулігана та поранила його, не може бути визнаною винуватою за ст. 121, 122 чи 125 ККУ. Аналогічно і коли йдеться по дії хірурга, який вимушений під час операції завдати певної шкоди, щоб попередити серйозніші наслідки, або якщо травми були отримані під час спортивних змагань та поєдинків.

Щоб правильно кваліфікувати дії та визначити, яка кримінальна відповідальність за побиття людини чи інші правопорушення, які заподіяли шкоду здоров’ю, загрожуватиме у кожному конкретному випадку, треба звернутися до адвоката з кримінального права. Фахівець допоможе зрозуміти, за якою статтею може бути розпочато кримінальне провадження та яке покарання передбачене, оцінить ризики і перспективи у справі, знайде аргументи, щоб відстояти позицію клієнта та домогтися для нього найкращого результату.

Якщо вас цікавить, яка стаття за тяжкі тілесні ушкодження стане основою кримінального провадження, то це 121 стаття ККУ. Вона передбачає покарання за нанесення умисних тілесних ушкоджень, які становили загрозу для життя на момент вчинення злочину, призвели до втрати органу, кінцівки чи їхніх функцій, психічного розладу, смерті.

Відповідальність за тяжкі ушкодження залежить від обставин скоєння злочину та визначається однією з частин 121 статті. Але у будь-якому разі за такі незаконні дії передбачене найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі – відрізняється лише строк.

Стаття 121 КК України складається з двох частин:

• у ч.1 йдеться про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поміж яких втрата органів, каліцтво статевих органів, переривання вагітності, серйозні ушкодження обличчя, психічні розлади тощо – тут загрожує позбавлення волі строком на 5-8 років;
• у ч.2 зазначено, що покарання загрожує за тяжкі тілесні ушкодження, вчинені групою осіб, у жорстокий спосіб або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, а також якщо дії призвели до смерті – у такому разі передбачене ув’язнення строком на 7-10 років.

У разі повідомлення про підозру чи обвинувачення у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потрібен адвокат. Віктор Легких спеціалізується на таких кримінальних справах, знає усі тонкощі процесуальних процедур, обов’язкових під час розслідування і судового розгляду, тому контролюватиме дотримання законів, допоможе домогтися справедливості та уникнути порушень прав підзахисного. З’ясовує обставини, способи скоєння і мотиви злочину, шукає помилки і перевіряє правомірність зібраних доказів, визначає наявність пом’якшувальних чинників, щоб розробити стратегію для надійного захисту клієнта. 

Заподіяння шкоди здоров’ю людини може бути умисним та необережним, з легкими, середньої тяжкості або тяжкими наслідками. Відповідно до цього, а також до обставин вчинення злочину будуть застосовуватись різні статті Кримінального кодексу, тому і відповідальність відрізнятиметься.

Так, ст. 121 ККУ передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років за тяжкі тілесні ушкодження. 

Якщо йдеться про травми середньої тяжкості, злочин кваліфікується за ст. 122 ККУ, що передбачає такі види покарання: виправні роботи строком до 2 років, обмеження волі строком до 3 років або ув’язнення строком до 5 років. 

А у разі заподіяння тяжких або середніх ушкоджень не умисно, а з необережності, за такі дії відповідно до ст. 128 ККУ винній особі загрожуватимуть громадські, виправні роботи або обмеження чи позбавлення волі на різний строк.

Якщо постраждалий помер від отриманих травм, може застосовуватись як 121 стаття, так і ст. 115 (навмисне вбивство) чи ст. 119 ККУ (вбивство з необережності). Тут все залежить від наявності умислу, обставин і способу вчинення злочину. За умови доведення вини злочинцю загрожуватиме від 3 до 15 років або навіть довічне ув’язнення.

Покарання за умисні легкі тілесні ушкодження визначає ст. 125 ККУ. Такі дії караються штрафом у розмірі до 100 НМДГ, громадськими роботами строком до 240 годин, виправними роботами строком до 1 року, пробаційним наглядом або обмеженням волі строком до 2 років.

Також розрізняють тяжкі ушкодження, скоєні у стані сильного душевного хвилювання та з перевищенням меж самооборони. Оскільки такі дії не кваліфікуються як умисні, кримінальне провадження буде розпочато за іншими статтями (ст. 123 або ст. 124 ККУ). Відповідно і покарання буде не таким, як передбачає 121 стаття.

Щоб дізнатися, яке покарання можна отримати за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, середньої тяжкості або легких, проконсультуйтесь з адвокатом. Він не тільки визначить статтю Кримінального кодексу з огляду на обставини скоєння злочину, але й оцінить шанси у справі, перевірить правомірність доказів, визначить пом’якшуючі обставини.

У таких справах важливо точно з’ясувати все до найменших дрібниць. Бо через неправильну кваліфікацію дій можна отримати серйозніше покарання, яке не відповідає тяжкості злочину. Тому обов’язково зверніться до адвоката по допомогу. Наприклад, якщо тілесні ушкодження були середньої тяжкості, а у висновку медичної експертизи помилково чи з інших причин можуть вказати, що вони тяжкі. У такому разі адвокат знайде невідповідності чи порушення закону, вимагатиме визнання медичного висновку недопустимим доказом та подасть клопотання про проведення повторної експертизи, що необхідно для перекваліфікації злочину. Тоді 121 стаття за тяжкі тілесні ушкодження не буде застосована, а отже і покарання буде меншим.

Умисні тілесні ушкодження – це протиправні дії, які одна особа вчиняє свідомо, з прямим або непрямим умислом стосовно іншої, що призводить до погіршення стану її здоров’я або смерті.

За ступенем тяжкості ушкодження бувають:

• умисне тяжке тілесне ушкодження – травма чи поранення, яке становить небезпеку для життя у момент заподіяння, призводить до втрати органу чи трагічних наслідків, карається законом навіть за умови повного одужання постраждалого завдяки своєчасно наданій медичній допомозі;
• тілесні ушкодження середньої тяжкості – не становлять безпосередньої загрози життю, але спричиняють тривале погіршення здоров’я (понад 21 день) або зменшення працездатності (не більше, ніж на ⅓);
• легке тілесне ушкодження – це навмисне заподіяння шкоди, що призводить до короткочасного розладу здоров’я (до 21 дня), незначної втрати працездатності або не погіршують стан здоров’я взагалі.

Найменше покарання загрожує за легкі ушкодження, а найбільше відповідно – за тяжкі.

Види тяжких тілесних ушкоджень:

• втрата органа або його функції;
• ампутація кінцівки;
• каліцтво статевих органів та порушення репродуктивної функції;
• насильницьке або вимушене переривання вагітності;
• втрата зору чи слуху;
• непоправне ушкодження обличчя;
• психічні розлади;
• смерть.

Тяжкими є також ті ушкодження, які було заподіяно у спосіб особливого мучення або кількома нападниками.

Види ушкоджень середньої тяжкості:

• порушення функцій певного органу – погіршення зору, слуху, мовлення, рухливості суглобів;
• переломи кінцівок та ребер;
• тривалі запальні процеси після поранення чи травми;
• ушкодження внутрішніх органів;
• втрата зубів;
• порушення роботи нервової системи тощо.

За заподіяння таких ушкоджень відповідно до ст. 122 ККУ особі загрожуватимуть виправні роботи, обмеження або позбавлення волі.

Види легких тілесних ушкоджень:

• неускладнені переломи дрібних кісток, наприклад, пальців;
• вивихи;
• незначні рани та порізи, які загоюються протягом 1-3 тижнів;
• невеликі за площею опіки I–II ступеня;
• синці, гематоми, садна і подряпини;
• забої м’яких тканин;
• біль без функціональних порушень.

Легкі ушкодження зазвичай зникають протягом кількох днів, не потребують тривалого лікування та не впливають на якість життя.

Ступінь тяжкості ушкоджень визначає судовий експерт. Тому для оцінювання стану здоров’я обов’язково здійснюється судово-медична експертиза, результати якої зазначаються у відповідному висновку. Основними критеріями є характер ушкоджень, тривалість лікування, наявність системних порушень, втрата працездатності. А от спосіб нанесення ушкоджень (ніж, вогнепальна зброя, тупий предмет, побиття тощо) значення тут не має.

Основна відмінність між тяжкими і легкими ушкодженнями полягає у тяжкості наслідків для здоров’я постраждалої людини. Тяжка травма – це небезпечне ушкодження, що загрожує життю або призводить до втрати працездатності. За заподіяння серйозної шкоди здоров’ю загрожує значний строк ув’язнення. А легкі ушкодження – це тимчасовий біль, незначні травми або короткочасний розлад здоров’я, тому покарання буде значно меншим.

Ознаки тяжкого ушкодження:

• небезпека для життя;
• тривалий або стійкий розлад здоров’я;
• постійна втрата працездатності;
• зменшення або повна втрата функції певного або кількох органів.

Ознаки легкого ушкодження:

• відсутність загрози життю;
• незначні травми, що не вимагають тривалого лікування;
• короткочасний розлад здоров’я;
• відсутність системних порушень в організмі.

Характер травм і поранень впливає на кримінально-правову кваліфікацію і відповідно на вид покарання.

За нанесення легких тілесних ушкоджень стаття 125 ККУ передбачає штраф, громадські або виправні роботи, а у певних випадках – пробаційний нагляд чи обмеження волі до 2 років. Це найм’якші санкції у провадженнях щодо заподіяння шкоди здоров’ю.

Натомість за тяжкі умисні ушкодження загрожуватиме серйозне покарання. Як вказує стаття 121 Кримінального кодексу України, за такі дії можливе ув’язнення на строк від 5 до 8 років або на більший – до 10 років залежно від наслідків.

Висновок судово-медичної експертизи є одним з основних доказів у таких справах. Водночас це не означає, що він є беззаперечним доказом. У разі порушень, суперечностей, помилок чи підстав для сумнівів у правомірності документу його можна оскаржити, щоб домогтися визнання недопустимим. Тоді призначається додаткова або повторна експертиза, яка може встановити, що наслідки насправді були тяжчими або легшими. Відповідно до цього змінюється стаття, за якою призначається покарання, – ст. 125 ККУ або ст. 121 ККУ.

Щоб уникнути відповідальності або пом’якшити покарання у кримінальній справі, потрібно довести відсутність умислу та тяжких наслідків. З цим питанням звертайтесь до адвоката. Він вивчить матеріали і докази у справі, сформує доказову базу, розробить стратегію захисту з огляду на конкретні обставини злочину і тяжкість ушкоджень та за потреби оскаржить медичний висновок і вимагатиме здійснення нової експертизи.

Для доведення факту заподіяння шкоди здоров’ю потрібно зібрати докази, які підтверджують наявність ушкоджень та їх зв’язок з діями конкретної особи. Оскільки відповідальність за легкі тілесні ушкодження та тяжкі травми буде різною, важливо отримати висновок лікарів із зазначеним ступенем тяжкості завданих ушкоджень. Такі докази не тільки доводять факт злочину, але й допомагають визначити розмір матеріальної шкоди і обґрунтувати моральну шкоду.

Що може стати доказами у справі:

• висновок судово-медичної експертизи;
• медичні довідки – виписки з історії хвороби, результати аналізів, листки непрацездатності, висновок психотерапевта про психічний стан постраждалого, наявність переживань, тривоги, страху, депресії тощо;
• свідчення очевидців – інформація від осіб, які бачили момент нападу або можуть підтвердити, що були погрози на адресу постраждалого, до яких наслідків призвів напад тощо;
• фото-, аудіо- та відеоматеріали – записи розмов, записи з камер відеоспостереження, фіксація нападу та наслідків;
• електронні докази – листи, листування, скріншоти, публікації у ЗМІ;
• документи з місця події – наприклад, протокол поліції.

Щоб домогтися справедливості, потрібно офіційно зафіксувати навіть умисне легке тілесне ушкодження. Для цього необхідно викликати поліцію або звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою. 

Ланцюжок доведення заподіяння шкоди такий:

1. Фіксація злочину – протокол поліції, свідчення очевидців, відеодокази.
2. Відкриття кримінального провадження.
3. Підтвердження факту отримання ушкодження – медичні довідки та висновки лікарів.
4. Судово-медична експертиза – встановлення причинно-наслідкового зв’язку між травмою і діями певної особи, визначення ступеня тяжкості ушкоджень.
5. Слідчі дії – пошук доказів, встановлення обставин злочину і винних осіб.
6. Судовий розгляд справи – доведення вини чи визнання особи невинуватою.

На кожному з цих етапів бажано отримати юридичну підтримку, щоб забезпечити справедливість процесу та захистити свої права, особливо якщо йдеться про тяжкі тілесні ушкодження. Стаття 121 ККУ передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, тому для обвинувачених професійний правовий захист тут надважливий.

Адвокат Віктор Легких надає правовий захист як постраждалим, так і підозрюваним/обвинуваченим у справі у Києві та Київській області. Юридична допомога полягає у супроводі під час слідчих дій та судового процесу, формуванні доказової бази, взаємодії з поліцією, роботі зі свідками, розрахунку шкоди, перевірці та оскарженні висновку судово-медичної експертизи. 

Постраждалим адвокат допоможе зафіксувати ушкодження, встановити причинно-наслідковий зв’язок між травмою та нападом, оцінити розмір завданої шкоди, забезпечити справедливе визначення ступеня тяжкості ушкоджень під час проведення судово-медичної експертизи, захистити від тиску іншої сторони, отримати компенсацію у повному обсязі.

Підозрюваним чи обвинуваченим у заподіянні шкоди здоров’ю адвокат надає комплексну правову підтримку, що охоплює супровід під час допитів і обшуків, захист від неправомірних дій поліції чи слідчих, пошук свідків і доказів, доведення законним способом зібраних слідчими доказів недопустимими, оскарження висновку СМЕ, взаємодію з поліцією та перемовини з іншою стороною задля досудового врегулювання, підготовку усіх необхідних документів у справі тощо. Завдяки кваліфікованій юридичній допомозі ви зможете уникнути кримінальної відповідальності або пом’якшити покарання. 

Як свідчить судова практика, легкі тілесні ушкодження, заподіяні іншій особі, теж караються у разі доведення вини. За такі неправомірні дії суд часто призначає не просто штраф, а й виправні роботи. До того ж, нанесення легких ушкоджень не означає автоматичного м’якого покарання – суд враховує усі обставини злочину, а також обтяжуючі чинники (наприклад, побиття неповнолітнього, напад у стані алкогольного сп’яніння, повторне скоєння злочину тощо) та з огляду на це ухвалює рішення. А якщо йдеться про тяжкі травми або ушкодження, які призвели до смерті, то захист повинен бути професійним. Саме тому у разі повідомлення про підозру чи виклику на допит, отримайте необхідну правову допомогу з огляду на вашу ситуацію. Для консультації з адвокатом зателефонуйте за вказаним на сайті номером телефону або заповніть форму онлайн.

Тут потрібно розмежовувати тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть, та необережні дії, які призвели до загибелі людини чи кількох людей. У першому випадку йдеться про умисні дії особи, яка свідомо завдала шкоди здоров’ю іншій людині, внаслідок чого вона померла. А у другому випадку особа діяла без умислу, тобто не мала наміру позбавити когось життя, але випадково зробила те, що спричинило смерть. Такі дії кваліфікуються як вбивство з необережності за ст. 119 ККУ.

Форми вбивства з необережності:

• злочинна недбалість – особа не передбачала, що її дії можуть призвести до настання смерті, хоча могла і повинна була б це передбачити;
• злочинна самовпевненість – особа передбачала трагічні наслідки, але поставилась до цього легковажно, сподіваючись їх уникнути.

Наприклад: особа штовхнула людину, яка впала і отримала смертельну травму голови, або погано закріпила вивіску, а та впала на перехожого і вбила його. Сюди ж належить необережне поводження зі зброєю чи технікою. 

За вбивство з необережності загрожує обмеження волі строком на 3-5 років або позбавлення волі від 3 до 8 років – залежно від обставин та кількості загиблих.

Також, необережні дії, які призвели до смерті, потрібно відмежовувати від випадкового спричинення смерті. Якщо у першому випадку особа могла і мала б передбачити трагічні наслідки, то у другому вона з об’єктивних причин не могла передбачити настання смерті, оскільки все сталося несподівано (наприклад, людина злякалася собаки і відскочила вбік, внаслідок чого зачепила велосипедиста, який втратив рівновагу, впав і отримав травму, несумісну з життям). У такому разі кримінальна відповідальність не настає через відсутність складу злочину. 

Оскільки дії людини можуть бути кваліфіковані за різними статтями Кримінального кодексу, обов’язково зверніться до адвоката, щоб визначити можливі правові наслідки. Адвокат вивчить усі обставини та допоможе кваліфікувати дії, які призвели до загибелі іншої людини – за ст. 119, ст. 115 чи ст. 121 КК України. Відповідно до цього побудує ефективну стратегію захисту та докладе максимум зусиль, щоб забезпечити справедливість процесу та домогтися визнання клієнта невинуватим або зменшення покарання для нього.

Замах на вбивство – це умисні дії людини з метою позбавити іншу особу життя, які з певних причин, не залежних від неї, не були доведені до кінця. Простими словами, це незакінчене умисне вбивство, тому такі дії кваліфікуються за ст. 15 ККУ (замах на злочин), яка поєднується зі ст. 115 ККУ.

Ознаки замаху на вбивство:

• прямий умисел – бажання та намір позбавити людину життя;
• безпосередня участь – підготовка, яка полягає у розробленні плану дій, пошуку зброї, стеженні тощо, та конкретні дії, тобто напад;
• непередбачені обставини – те, що завадило довести справу до кінця, наприклад, втручання інших людей, технічна несправність зброї, своєчасно надана медична допомога.

Використання вогнепальної чи холодної зброї, постріли чи удари у життєво важливі органи, душіння, багаточисленні поранення – це все підтверджує намір вбити. А от промах під час пострілу, поранення без ушкодження важливих органів, замала доза отрути чи втеча потерпілого є випадковостями, які врятували життя. 

Водночас не є замахом на вбивство дії без прямого умислу, необережні дії, які призвели до смерті, або погрози без конкретних дій.

Замах на вбивство карається так само суворо, як і умисне вбивство, адже по суті це той самий злочин, просто не доведений до кінця. У таких справах важко самостійно довести невинуватість чи домогтися пом’якшення покарання – тут потрібна допомога фахівця, який розуміється на тонкощах розслідування, вміє працювати з доказами і свідками. Адвокат з кримінальних справ з’ясує деталі злочину, перевірить правомірність зібраних доказів, визначить, чи є склад злочину та пом’якшуючі обставини, щоб забезпечити справедливий розгляд справи та домогтися покарання відповідно до тяжкості вчинених дій. Для отримання правової допомоги у Києві та Київській області звертайтесь за телефоном або через форму на сайті.

Потерпілий має право вимагати моральну та матеріальну компенсацію за тяжкі, середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. Стаття, за якою буде розпочато кримінальне провадження, залежить від тяжкості травм та обставин скоєння злочину. 

Моральна шкода – це будь-які нематеріальні втрати, яких зазнав потерпілий внаслідок отримання ушкоджень. Сюди належать біль, переживання, стрес, тривога, страх і страждання, пов’язані зі станом здоров’я, втратою працездатності чи зміною способу життя. Також можна вимагати компенсацію за приниження честі і гідності або погіршення психічного стану у разі діагностування депресії чи певних розладів.

Матеріальна шкода – це майнові втрати, що охоплюють витрати на лікування та реабілітацію, втрачений заробіток, вимушене переоблаштування житла, догляд за людиною з обмеженими можливостями, особливе харчування тощо. 

Що впливає на розмір компенсації:

• характер ушкоджень та тривалість страждань;
• ступінь тяжкості травм та загалом наслідки;
• витрати на лікування;
• матеріальний стан винної особи.

Відповідальність за нанесення легких тілесних ушкоджень передбачає виплату компенсації орієнтовно у сумі 20 000-50 000 грн. За середньої тяжкості травми можна отримати до 100 000 грн, а за тяжкі – понад 150 000 грн.

Для отримання компенсації потрібно зафіксувати ушкодження та зібрати докази, щоб довести факт шкоди та причинно-наслідковий зв’язок. Розмір компенсації встановлює суд.

Адвокат у таких справах – ваш надійний помічник. Фахівець не тільки допоможе підготувати необхідні документи та зібрати докази, але й оцінить завдану шкоду, розрахує розмір компенсації, яку реально отримати у кожній конкретній ситуації, подасть відповідний позов до суду та захищатиме ваші інтереси на судових засіданнях. Для запису на консультацію до адвоката з кримінальних справ Віктора Легких зателефонуйте або заповніть форму на сайті.