Адвокатський кабінет Віктора Легких

У адвокатський кабінет звернувся клієнт, якого звинувачували у ДТП з смертельним випадком, передбаченому ч. 3 ст. 286 КК України (порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілих). Внаслідок жахливої трагедії загинули кілька людей, але клієнт провину повністю заперечував. Проблемою було те, що клієнт звернувся до адвоката, коли справа вже передавалася в суд.

У адвоката було зовсім небагато часу для побудови тактики захисту та збору доказів невинності клієнта. Проте оперативно була отримана консультація фахівця на вже проведену судову автотехнічну експертизу стороною обвинувачення, що дозволило в суді поставити під сумнів її висновки. Також захисником оперативно були отримані вихідні дані для проведення альтернативної судової експертизи, результати якої повністю заперечували наявність порушень правил дорожнього руху з боку клієнта. Особливу увагу було приділено підготовці та проведенню допиту основного свідка ДТП.

Невинність клієнта була доведена, суд виправдав клієнта, взявши до уваги більшу частину доводів сторони захисту.

ПОСИЛАННЯ НА ВИПРАВДУВАЛЬНИЙ ВИРОК

До адвоката звернулися родичі затриманого. Як з’ясувалося, правоохоронці затримали представника органу державної влади нібито за отримання неправомірної вигоди.

Правова позиція захисту ґрунтувалася на: наявності провокації, відсутності у обвинувачення достатнього об’єму доказів, критичні помилки, допущені стороною обвинувачення при отриманні доказів шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, помилковому віднесенні підзахисного до суб’єктів даного виду правопорушень, відсутності в діях підзахисного складу злочину.

Суд, приймаючи до уваги доводи захисту, виніс виправдувальний вирок

Керівник одного з великих підприємств – постачальників обладнання для державного сектора звернувся до адвоката у зв’язку з активним бажанням правоохоронців його допитати. Допит свідка плавно перейшов в допит підозрюваного. Обвинувальний висновок було направлено до суду. Звинувачення – розкрадання понад 12 млн. гривень бюджетних коштів.

Після ознайомлення з матеріалами справи захистом був залучений фахівець з питань методики проведення товарознавчих та економічних експертиз. При порівняльному аналізі висновку експерта, покладеного в основу обвинувачення, і консультаційного висновку залученого захистом фахівця були виявлені грубі порушення методики проведення експертиз. Був підготовлений опитувальний лист і заявлено клопотання про виклик експерта для допиту. Також захист клопотав перед судом про оцінку висновку експерта. Після проведеної оцінки висновку судом було прийнято рішення про виклик експерта для допиту. Сторона обвинувачення так і не змогла забезпечити його явку до суду.

З огляду на відсутність у висновках експерта встановленого в законному порядку розміру шкоди, а також явні порушення методики проведення економічної експертизи, суд прийняв рішення про направлення справи на додаткове розслідування.

З моменту підтвердження висновку суду першої інстанції апеляційним судом про необхідність додаткового розслідування довіритель до відповідальності в рамках даного діла не притягувався. Додаткове розслідування результатів не дало.

Клієнту було пред’явлено звинувачення в незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту (ст. 309 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі від 2-х до 5-ти років), а також у незаконному зберіганні наркотичних засобів з метою збуту (ст. 307 КК Україна, покарання у вигляді позбавлення волі від 6-ти до 10-ти років з конфіскацією).

Після відвідування підзахисного в слідчому ізоляторі з’ясувалося, що клієнт повністю заперечує провину в незаконному зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, а свідчення від нього були отримані із застосуванням незаконних методів допиту.

Адвокатом було проведено ретельний аналіз справи, і з’ясувалося, що нібито у проведенні оперативних закупівель наркотичних засобів брав участь агент поліції, що істотно ускладнювало проведення його допиту в судовому засіданні. Однак при подальшому вивченні справи з’ясувалося, що адреса, за яким нібито проводилися оперативні закупівлі, не існує. Це було доведено шляхом надання в суді відповідей на адвокатські запити, які були оперативно складені і надані до відповідних установ
Також в суді були заявлені клопотання про визнання недопустимим доказом висновків судових хімічних експертиз, оскільки вони були проведені з грубим порушенням норм процесуального закону.

Судом були прийняті до уваги всі доводи захисту, в результаті чого клієнт був виправданий за звинуваченням у незаконному зберіганні наркотичних засобів з метою збуту (від 6-ти до 10-ти років позбавлення з конфіскацією), та був засуджений лише за зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

ПОСИЛАННЯ НА ВИПРАВДУВАЛЬНИЙ ВИРОК

У адвокатський кабінет звернувся клієнт, який став винуватцем ДТП, в результаті якого другий водій отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості і був госпіталізований. Відносно клієнта було відкрито кримінальне провадження за ст. 286 КК. Клієнт свою провину визнавав повністю і йому потрібна була допомога адвоката по ДТП з потерпілими тільки для того, щоб клопотати перед судом про винесення самого м’якого вироку.

Вивчивши матеріали справи та судово-медичну експертизу тілесних ушкоджень потерпілого адвокат прийшов до висновку, що обвинувальний акт щодо клієнта буде направлятися до суду за ч. 1 ст. 286 КК. За цією статтею кримінального кодексу можливо примирення обвинуваченого і потерпілого. Іншими словами, якщо буде знайдений компроміс між обвинуваченим і потерпілим, то суд може закрити кримінальне провадження без ухвалення обвинувального вироку, що буде означати відсутність судимості у клієнта.

Адвокат зібрав матеріали, які позитивно характеризують клієнта, провів переговори з потерпілою стороною щодо відшкодування шкоди, підготував клопотання про звільнення клієнта від кримінальної відповідальності та звернувся до суду.

Після проведення судового засідання клієнт був звільнений від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього було закрито судом.

ПОСИЛАННЯ НА РІШЕННЯ СУДУ

До адвокатського кабінету звернулася клієнтка, яку звинувачували у шахрайстві (ст. 190 КК). Маючи статус внутрішньо переміщеної особи, клієнтка отримувала щомісячну допомогу, на яку не мала права за законом.

У таких випадках відповідальність за достовірність поданих документів покладається на заявника.

Вину вона визнала повністю й була готова до обвинувального вироку з мінімальним покаранням. Адвокат запропонував закрити справу за ст. 45 КК без обвинувального вироку. Суд врахував доводи сторони захисту — справу закрито, клієнтку звільнено від кримінальної відповідальності.

ПОСИЛАННЯ НА СУДОВЕ РІШЕННЯ

Клієнтку звинувачували за статтею 368-4 КК України. З моменту затримання і до розгляду справи в суді вона повністю заперечувала свою вину.

Коли адвокат прибув на місце затримання, його до клієнтки не допускали, мотивуючи це тим, що у неї вже є безоплатний адвокат, який з моменту затримання наполягав на укладенні угоди зі слідством.

Адвокату все ж вдалося поспілкуватися з клієнткою, і під час вивчення матеріалів справи він з’ясував, що майже всі докази були зібрані з процесуальними порушеннями закону, що могло свідчити про замовний характер справи.

Судовий розгляд розпочався у 2018 році. Після того, як адвокат заявив клопотання про визнання доказів недопустимими, розгляд справи постійно відкладався з вини прокурора. Через п’ять років після початку судового розгляду, у 2023 році, суд закрив справу у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

ПОСИЛАННЯ НА СУДОВЕ РІШЕННЯ

«Привласненя розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» (ст. 191 КК) та «Службове підроблення» (ст .366 КК).

Одного із забудовників міста Києва звинувачували у заволодінні майже 5 млн грн при виконанні договору підряду при будівництві двох багатоповерхових будинків.

Стороною обвинувачення було скеровано обвинувальний акт до суду, але захист довів, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону та суд повернув обвинувальний акт прокурору.

ПОСИЛАННЯ НА СУДОВЕ РІШЕННЯ

КЕЙС «Крадіжка» (ст. 185 КК). Клієнта підозрювали у викраденні чужого майна та після затримання прокурор звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою адвоката було домогтися наймякішого запобіжного заходу, але проблема полягала в тому, що підзахисний за декілька місяців до цього був засуджений за аналогічний злочин та був звільненний в звʼязку із відбуттям покарання, тому була велика вирогідність що відносно нього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Однак адвокат зміг довести суду, що ризики мінімальні, тому суд застосував до нього особисте зобовʼязання.

ПОСИЛАННЯ НА СУДОВЕ РІШЕННЯ