Оскарження повідомлення про підозру: строки, процедура та допомога адвоката
В кримінальних провадження, відомості про які внесені у Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) з 16 березня 2108 року введена процедура можливості оскарження повідомлення про підозру.
Так, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом – підозрюваним, його адвокатом чи законним представником.
Іншими словами, якщо слідчим була відкрита кримінальна справа та особі було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, то таке повідомлення через два місяці може бути оскаржено до слідчого судді особою або її адвокатом з кримінальних справ, але до моменту направлення обвинувального акта до суду.
Скарга подається до місцевого суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на орган досудового розслідування. КПК не передбачені вимоги до змісту такої скарги, але скарга повинна містити принаймні: найменування суду, до якого подається скарга, анкетні дані особи, яка звертається зі скаргою, дані адвоката, якщо скарга подається адвокатом (також додаються документи, які підтверджують повноваження захисника), найменування органу, який провадить досудове розслідування, виклад обставин, які на думку скаржника свідчать про незаконність повідомлення про підозру, та, як мінімум додається копія повідомлення про підозру.
Наявність підстав для скасування повідомлення про підозру, визначаються виходячи із обставин справи, тому в даному випадку краще звернутися до адвоката з кримінальних справ, який зможе проаналізувати наявність порушень, які можуть свідчити про незаконність повідомлення про підозру.
Одним із перших на такі зміни відреагував Генеральний прокурор, заявивши, що прийняття таких змін є помилкою, та необхідно залишити жорсткі строки досудового розслідування, але заборонити підозрюваним та їх адвокатам оскаржувати повідомлення про підозру.
Ймовірно такі висновки були зроблені без системного аналізу процедури оскарження повідомлення про підозру. Перш за все необхідно розмежовувати наслідки скасування повідомлення про підозру та наслідки закриття кримінального провадження (кримінальної справи).
Кримінально процесуальний кодекс 1961 року передбачав процедуру оскарження через суд постанови про відкриття кримінальної справи. В разі задоволення скарги суддею кримінальна справа закривалась та особу не можна було притягти до кримінальної відповідальності.
На даний час слідчий суддя, приймаючи рішення про скасування повідомлення про підозру, не закриває кримінальне провадження, а лише констатує, що особі було незаконно повідомлено про підозру та вона втрачає статус підозрюваного в розумінні КПК.
При цьому орган досудового розслідування не обмежений повторно повідомити особу про підозру, оскільки КПК не містить обмежень щодо кількості повідомлень про підозру, вручених одній і тій самій особі. Що, скоріш за все, і буде використовуватися органом досудового розслідування при скасуванні повідомлення про підозру у судовому порядку.