Клієнту було пред’явлено звинувачення в незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту (ст. 309 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі від 2-х до 5-ти років), а також у незаконному зберіганні наркотичних засобів з метою збуту (ст. 307 КК Україна, покарання у вигляді позбавлення волі від 6-ти до 10-ти років з конфіскацією).
Після відвідування підзахисного в слідчому ізоляторі з’ясувалося, що клієнт повністю заперечує провину в незаконному зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, а свідчення від нього були отримані із застосуванням незаконних методів допиту.
Адвокатом було проведено ретельний аналіз справи, і з’ясувалося, що нібито у проведенні оперативних закупівель наркотичних засобів брав участь агент поліції, що істотно ускладнювало проведення його допиту в судовому засіданні. Однак при подальшому вивченні справи з’ясувалося, що адреса, за яким нібито проводилися оперативні закупівлі, не існує. Це було доведено шляхом надання в суді відповідей на адвокатські запити, які були оперативно складені і надані до відповідних установ
Також в суді були заявлені клопотання про визнання недопустимим доказом висновків судових хімічних експертиз, оскільки вони були проведені з грубим порушенням норм процесуального закону.
Судом були прийняті до уваги всі доводи захисту, в результаті чого клієнт був виправданий за звинуваченням у незаконному зберіганні наркотичних засобів з метою збуту (від 6-ти до 10-ти років позбавлення з конфіскацією), та був засуджений лише за зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
ПОСИЛАННЯ НА ВИПРАВДУВАЛЬНИЙ ВИРОК